стати чоловіком

v (past grew; p.p. grown)

1) рости; виростати; збільшуватися; посилюватися

2) вирощувати, культивувати

3) відрощувати, відпускати (волосся)

4) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку ставати

* * *

1) рости, збільшуватися; підсилюватися; виростати (нaпp., про дітей)

2) вирощувати, культивувати; давати врожай чого-небудь ( про ґрунт)

3) відрощувати, відпускати (волосся, бороду)

4) to grow into smth вростати в що-небудь; перетворюватися на що-небудь; входити (у вжиток, моду)

5) to grow out of smth виростати, виникати з чого-небудь; переростати що-небудь, виходити за рамки, межі, розміри чого небудь; виходити (із вжитку, моди е т. п.); відвикати від чого-небудь з віком або з часом

6) to grow (over) with smth заростати чим-небудь, бути покритим чим-небудь

7) to grow on smb все більше впливати на кого-небудь; подобатися усе більше кому-небудь

8) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку робитися, ставати

9) у сполученні з наступним інфінітивом означає початок дії, вираженої інфінітивом

указує на:

1) рух, напрям усередину — у, в, на

2) тривалість процесу, дії до якогось моменту — до

3) зіткнення з кимсь, чимсь — з, на

4) рух у часі — у, в

5) включення, занесення кудись — у, в, до

6) перехід у новий стан, набуття нової якості; форми тощо — у, в, до, на

7) поділ, розламування на частини, згинання тощо — на

8) переклад з однієї мови на іншу — на

* * *

1) указує на рух або напрямок усередину в, у

2) указує на продовження процесу до моменту, який далеко відстоїть від початку якого-небудь відрізка часу ( часто far into) до

3) указує на проникнення в яке-небудь середовище, сферу в, у; потрапляння у скрутне або неприємне положення в, у; проникнення в сутність чого-небудь в, у; включення до складу або наявність у складі чого-небудь в, у

4) указує на перехід у новий стан в, у; передається дієслівними префіксами

5) указує на поділ предмета на частини, згинання, складання на; ділення

6) указує на результат дії, повідомляючи попередньому дієслову каузативність; передається описово

7) указує на зіткнення, випадкову зустріч з ким-небудь, чим-небудь на

8) у сполученнях: into the bargain до того ж

прощення, опрощення, дарування, (извинение) вибачення, пробачення, (отпущение) відпущення. [Всім прощай і прощення доступиш (Франко). Чи вже-ж то вина така, що нема їй опрощення до віку (Мирн.). Єсть учинки, яких нічим ні одкупити, ні спокутувати і за які опрощення не може бути (Єфр.)]. Просить, попросить -ния у кого - просити (прохати), попросити (попрохати) прощення (опрощення, пробачення) в кого, перепрошувати, перепросити кого, перепрохувати, перепрохати кого. [Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком (Рудч.). Взяв батька, попросив у його опрощення і став кормити до смерти (Грінч.). Почав просити в неї пробачення (Н.-Лев.). Нехай він при всіх нас перепросить тебе (Кониськ.)]. -ние грехов - прощення гріхів и гріхам, від гріхів. [Там ми сповідались, і пан-отець прощення дав гріхам (Грінч.). Освідчаю тобі прощення від усіх гріхів (Грінч.)]. Которому нет -ния - непрощенний. [Щоб не стати непрощенними злочинцями перед рідним краєм (Єфр.). Бодай той непрощенний був, хто видумав таку нелюдяну науку (Свидн.)].

* * *

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

1. n

1) падіння

2) занепад

3) спад; зниження

4) звич. pl водоспад

5) амер. осінь

6) випадання опадів

7) впадіння (ріки)

8) народження; окіт (ягнят тощо); виводок; опорос

9) рубання лісу; зрубаний ліс

10) покривало, вуаль

11) спорт. коло, раунд; сутичка; боротьба

12) тех. напір; висота напору

13) схил, обрив

14) мор. фал

15) тех. канат підйомного блока

16) муз. каданс

17) полювання на китів

18) пастка

2. v (past fell; p.p. fallen)

1) падати; спадати; знижуватися; схилятися

2) опускатися, спускатися; наставати

3) охоплювати, долати (про сон тощо)

4) слабшати, затихати (про вітер тощо)

5) погіршуватися, псуватися (про настрій тощо)

6) полягти, загинути (в бою)

1) дохнути (про худобу)

8) руйнуватися, обвалюватися; осідати

9) поширюватися, лягати (на когось, щось)

10) припадати, випадати

11) ставати, робитися

12) зриватися з вуст

13) опадати (про листя)

14) випадати (про зуби тощо)

15) іти, падати (про дощ тощо)

16) розпадатися (на частини)

17) западати, спадати, приходити (в голову)

18) народжуватися (про тварин)

19) амер. рубати, валити (ліс)

20) потрапляти (у пастку)

* * *

1) падіння

2) зниження, падіння; спад

3) pl водоспад

4) уклон, обрив, схил ( пагорба)

5) випадання (волосся, зубів)

6) aмep. осінь

7) випадання ( опадів)

8) впадіння ріки

9) окіт, народження ( ягняти); виводок, приплід

10) рубка лісу; зрубаний ліс

11) покривало, вуаль; спадаючий комір; накладневолосся у вигляді "кінського хвоста"; шиньйон з довгого волосся

12) cпopт. коло, бій, раунд

13) тex. напір; висота напору

14) тex. канат піднімального блоку ( block and fall); мop. фал

15) мyз. Каданс

16) peл. ( the Fall) гріхопадіння, первородний гріх ( a fall from grace)

1) падати

2) опускатися, спускатися; низько опускатися, схилятися; наставати, опускатися (про туман, ніч); охоплювати, долати (сон, страх)

3) падати, знижуватися; ущухати, слабшати; погіршуватися, псуватися

4) загинути; здихати

5) прямувати, направлятися

6) опускатися; іти під уклон

7) валитися, обвалюватися; осідати

8) (on, upon) поширюватися, лягати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про відповідальність); падати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про підозру); (to) випадати ( на чию-небудь долю); діставатися ( кому-небудь)

9) зриватися з вуст

10) cл. потрапити до в'язниці

11) втратити цнотливість

12) опадати (про листя; fall oft); випадати (про волосся, зуби; часто fall out)

13) іти, випадати (про дощ, сніг)

14) впадати ( про ріку)

15) потрапляти ( у пастку)

16) розпадатися ( на частини)

17) западати ( у голову); спадати ( на думку)

18) народжуватися (про ягнят, щенят)

1. n

1) лінія

2) риска, штрих

3) особливість, риса

4) кордон; прикордонна лінія (смуга); межа

5) борозна; зморшка, складка

6) pl обриси, контур

7) ряд, лінія, стрій

8) лінія (зв'язку, трамвайна тощо)

9) конвеєр, потокова лінія; трубопровід

10) зал. колія

11) (the L.) екватор

12) напрям; курс; шлях

13) поведінка; спосіб дії

14) рід діяльності, заняття; спеціальність, фах; сфера інтересів

15) походження, родовід, генеалогія, сім'я

16) шнур; вірьовка; мор. лінь

17) волосінь (для вудки)

18) провід

19) лінія долоні

20) ряд; амер., тж черга, хвіст

21) рядок

22) pl театр. роль

23) pl вірші

24) pl свідоцтво про шлюб (тж marriage lines)

25) військ. розгорнутий стрій; лінія фронту; лінія траншей

26) ком. партія (товарів)

27) pl доля

28) телеб. рядок (зображення)

2. v

1) проводити лінії; лініювати

2) вишиковувати в ряд (у лінію); установлювати (ставити) в ряд

3) стояти, простягатися уздовж (чогось)

4) тех. центрувати, вирівнювати, правильно установлювати (звич. line up)

5) зав'язувати, обв'язувати (шнуром, дротом)

6) амер. вудити

7) класти на підкладку, підбивати

8) оббивати (обшивати) зсередини; вистилати

9) тех. обкладати, облицьовувати

10) тех. прокладати

11) мет. футерувати

12) наповнювати, набивати

* * *

1) лінія (мaт.); миcт. лінія; лінії, контур; риса, штрих; мyз. лінійка; риса, особливість, штрих

2) мотузка, шворка; провід; волосінь ( вудки); мop. лінь; пoeт. нитка ( павутини)

3) межа, границя; кордон, прикордонна лінія

4) зморшка, складка ( шкіри); лінія долоні

5) pl контур, обриси; обводи ( корабля); план, теоретичне креслення

6) ряд, лінія; стрій, ряд; вiйcьк. розгорнутий стрій; мop. стрій фронту; черга, хвіст ( у магазині)

7) тex. конвеєр, потокова лінія ( assembly line); трубопровід

8) лінія зв'язку

9) ( the line або the Line) екватор; меридіан або паралель ( на географічній карті)

10) напрямок; курс, шлях; напрямок, хід

11) походження, родовід, лінія; генеалогія, родина; черговість (успадкування, отримання); перспектива ( успадкувати або отримати що-небудь); c-г. генеалогічна лінія (тварини; line of breeding)

12) рядок; коротка записка; вірш, рядок вірша; pl вірші, вірш; pl "рядки", додаткове завдання (вірші, текст е т. п., які учень повинен переписувати як покарання за що-небудь)

13) pl; миcт. роль, слова ролі

14) pl свідоцтво про шлюб ( marriage lines); медичне свідоцтво

15) рід занять, рід діяльності; спеціальність; область інтересів

16) кoм. асортимент; партія товарів; серія виробів

17) pl доля

18) вiйcьк. лінія фронту; оборонний рубіж; укріплена лінія

19) (on) відомості, інформація

20) риска, лінія ( в іграх); нападаючі, нападники (в aмep. футболі)

21) вiйcьк. піхотні частини ( у Великій Британії); aмep. стройові війська ( line troops)

22) тб. рядок ( зображення)

1) проводити лінії; лініювати (line off, line out)

2) шикувати, вишиковувати в ряд, у лінію

3) стояти, тягтися уздовж ( чого-небудь)

4) тex. центрувати, вирівнювати, правильно встановлювати (звич. line up)

5) зав'язувати, обв'язувати мотузкою, дротом

6) aмep. вудити

1) класти на підкладку, підбивати; служити підкладкою

2) оббивати, обшивати всередині, зсередини; вистилати; покривати; служити оббивкою; тex. обкладати, облицьовувати; тex. прокладати; метал. футерувати ( line up)

3) наповнювати, набивати

1. n

1) крамниця, магазин

2) майстерня, цех

3) установа, підприємство

4) театр. ангажемент

5) розм. професійні справи (інтереси)

6) розм. в'язниця

2. v

1) ходити по магазинах, робити покупки, купувати (тж to go shopping)

2) розм. звільняти (продавця)

3) розм. посадити у в'язницю; арештувати

4) військ. посадити на гауптвахту

5) донести в поліцію (на когось)

6) амер. ставити на ремонт (машину)

* * *

1) крамниця, магазин

2) майстерня; ательє

3) установа, заклад, підприємство

4) cл. шкільна майстерня; праця ( навчальний предмет); уроки праці

5) професійні справи, інтереси

6) жapг. в'язниця

1) ходити по магазинах, робити покупки ( to go shopping)

2) придивлятися до товарів; підбирати ( товар); придивлятися ( до чого-небудь), підшукувати

3) cл.; жapг. посадити у в'язницю, арештувати; вiйcьк. посадити на гауптвахту

4) cл. донести ( на кого-небудь) у поліцію

5) cл.; тex. ставити на ремонт ( машину)

1) (обозначение, отмечание чего) визначання, визначування, зазначання, зазначування, на[по]значання, на[по]значування, відзначання, відзначування, оконч. визначення, зазначення и зазначіння, на[по]значе[і]ння, відзначе[і]ння чого;

2) (определение чего кому, чему, для кого, для чего, на что) призначання, призначування, визначання; визначування, приділяння чого кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що; (оконч. и результат действия) призначення и призначіння, визначення, приділення и придіління, приділ (-лу). [Кожна година в нього мала своє призначення (Коцюб.)]. -ние награды - призначання (призначення) нагороди. -ние наказания - визначання (визначення), призначання (призначення) кари. -ние срока - призначання (призначення), визначання (визначення) терміну (строку, речінця). -ние цены - визначання (визначення) ціни. Дать -ние чему - призначити (приділити) що куди, до чого, на що, дати призначення (приділ) чому. Дать совсем другое -ние чему - дати зовсім инше призначення чому, призначити що на зовсім инше. [Дав зовсім инше призначення тому закладові (Ор. Левиц.)]. Доставить письмо по -нию - приставити (віддати, принести, привезти) листа, кому (куди) призначено. Не доходит по -нию - не доходить, куди призначено (шутл. куди націлено). [Його увага, здається, не доходить, куди її націлено (Короленко)]. По месту -ния - до призначеного місця, куди призначено. Отправиться к месту своего -ния - поїхати (піти, вирядитися), куди призначено (до призначеного місця). Станция -ния - станція призначення;

3) (на должность, для исполн. обязанности) призначання, настановляння, настановлювання, наставляння кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяння кого за кого, (гал.) іменування кого ким, на яку посаду; (оконч. и результат действия) призначе[і]ння, (только оконч.) настановлення, настанова, наставлення, приділе[і]ння; (только куда, кому, к кому) надавання, оконч. надання кого куди, кому, до кого. [Почув про призначення його на голову комісії (Київ). Читаєш здебільшого (по газетах) у відділі нових призначень «Трупов, Дьяков…» (Н. Рада)]. -ние на вакантное место - призначання (призначення), настановляння (настановлення, настанова) на вільну посаду. Получить -ние - дістати (одержати) призначення, бути призначеним (настановленим). Состоялось -ние его на службу - його призначено (настановлено) на посаду;

4) (человека на земле) призначення. [Довідується про своє місце й призначення в житті (Грінч.). Задумався про те, яке призначення в людини (Крим.). Чоловіче, подумай про своє високе призначення (Наш)].

* * *

1) ( действие) призна́чення, (неоконч.) призна́чання; ви́значення, (неоконч.) визнача́ння; призна́чення, (неоконч.) признача́ння; наставляння

2) (распоряжение, постановление; основная функция чего-л., цель) призна́чення